1.1. Показання до застосування інтенсивної електроімпульсної терапії.
Ефективність невідкладної терапії залежить від точної діагностикиаритмій, віявлення їхніх причин та провокуючих факторів.Особливо складно надавати екстрену допомогу, якщо аритмії виникають вперше, й мають важкий стан або виникають на дошпитальному етапі, коли немає можливості, або часу для проведення додаткових досліджень. У таких випадках на перший план завжди виставляються не електрокардіографічні, а клінічні прояви аритмій. Тому в основі надання допомоги при аритміях повинна лежати оцінка клінічної сітуаціі в цілому.
Проведення інтенсивної терапії, до якої входить і електроімпульсна терапія (ЕІТ, контршок, електрична дефібриляція, кардіоверсія, електрокардіоверсія, електроверсія, електроімпульсне лікування постійним струмом, кардіоелектрошок), при аритміях необхідно, коли порушення серцевого ритму або провідності приведе до шоку чи набряку легень. Виникнення цих важких ускладнень при тахікардіях або тахіаритміях, незалежно від їхнього виду, служить абсолютним життєвим показником до проведення ЕІТ.
При цих клінічних ситуаціях у більшості випадків можна обійтися без заглибленного аналізу виду й електрофізіологічних особливостей аритмій.